Використання блок - таблиць і структурно -логічних схем на уроках історії

Готуючись до уроків, учителю необхідно бачити весь готовий курс історії, в загальному, і чітко описувати зв'язок між темами. Для цього необхідно "зціпити", весь навчальний матеріал, систематизувати та узагальнити його, а потім видати учням за допомогою блок-таблиць, або структурно-логічних схем. Це допомагає бачити учням весь історичний процес з верху, вільно орієнтуватися в історичному просторі, витрачати менше часу на засвоєння знань, а вчителю дає можливість творчо опановувати новими методами викладу, виділення часу на розв'язування творчих завдань разом з учнями.

Для кращого засвоєння матеріалу великими блоками, можна використовувати графічні зображення.

Графічні зображення навчальної інформації мають різні назви:

1) опорні конспекти - оформлення навчального матеріалу у вигляді системи опорних сигналів;

2) опорні портрети - схеми - наочні символи історичних дій групуються близько імені історичного діяча, створюючи цілісний образ історичного періоду;

3) "павучки" - вживаються для роботи над поняттями, учні записують назви поняття, обводячи його овалом, потім, підбирають ключові слова - так створюються - "ніжки";

4) структурно-логічні схеми - схеми, зі своєрідним відображенням плану, вони складаються з таких же блоків, що і великі розділи плану - з елементів, які є підпунктами.

Зазвичай такі схеми складаються з невеликої кількості (7 ± 2) великих одиниць інформації, які відповідають психологічним законам короткочасної пам'яті. У схемі навчальний матеріал скомпоновано так, що під час усної роботи можна багато разів оперувати окремими частинами схеми. Варіативне повторення дає можливість розкрити навчальний матеріал, з різних сторін, одночасно зберігаючи його цілісність. Разом з тим, повинні бути виділені, як вербально, так і візуально головні і другорядні інформаційні одиниці. Логічні схеми допомагають виробити в учнів стійкі навички логічного побудови відповіді, скорочено аргументувати захист своєї думки, сприяти розвитку культури мовлення.

Методика є перспективною та корисною під час роботи над великими темами-блоками. Вона дає можливість бачити весь історичний процес, як цілісність, закладає в учнів початкові знання, на яких, далі, буде базуватися пізнавальний процес.

Найбільш ефективно, діяти можна на перших етапах засвоєння навчального матеріалу (продуктивного і реконструктивного). Використовувати цю методику можна і в роботі невеликими групами (3-4 учня), це дає можливість залучити елементи змагання, і привернути увагу учнів. Крім цього, цю методику можна об'єднати з іншими моделя: дискусійною, ігровою, пошуковою.

Дуже ефективна методика роботи з блок-таблицями і логічно-структурними схемами. Схема може бути використана на повторювально-узагальнюючих уроках, і уроках побудови навчального матеріалу в кінці навчального року. Крім цього, під час підготовки до держатестаціі і у випускних класах, коли необхідно логічно узагальнити і класифікувати велику кількість матеріалу.

Для ефективної роботи необхідно навчити учнів працювати в запропонованій системі. Тому можна виділити кілька основних принципів, з якими необхідно ознайомити учнів вже на перших уроках.

Необхідно підкреслити, що фактично вся робота базується на принципі творчої співпраці, робота в системі "вчитель-учень".

1. Розповідь повинна складатися з 3-х частин:

- Вступна, коротка характеристика історичної ситуації;

- Основна частина - виклад основних фактів, події;

- Висновок - значення події, в історичних умовах і його подальший вплив на хід історії.

2. Під час роботи з схемою і оповідання, повинні використовуватися слова-зв'язки:

- "Спочатку я охарактеризую ...", "перш за все"; "якщо говорити ... то"; "зверніть увагу на ...", "справа в тому, що";

- "Я вважаю ...", "я думаю", "наскільки я знаю ...", "я маю на увазі ...";

- "Проблема в тому, що ...";

- "Таким чином ...", "таким чином можна сказати ...", "підсумувавши все сказане ..."

3. У схемі важлива кожна частина:

- Стрілка показує на зв'язок між частинами і послідовність взаємовпливу;

- Форма рамки (овал, прямокутник)

4. Записи в схемі повинні бути чіткі та стислі (використовуються ключові слова);

5. Схема може розростатися, поповнюватися фактами, деталями.

6. Схема є кістяком, базою, на якій буде грунтуватися будівництво знань кожного вчителя.

Для ефективної роботи вчителя, необхідні мультемедійні засоби.

Необхідно пам'ятати, що форми роботи з блок-таблицями і структурно-логічними схемами необхідно різноманітно вести і чітко контролювати. Можливі такі варіанти.

Наприклад:

А) На першому, вступному уроці вчитель пояснює матеріал: "основні тенденції економічного і політичного розвитку світу з кінця XVIII до початку ХХ століття" і, поступово малює схему. Учні фіксують схему в зошитах.

В кінці уроку, діти повинні усно поставити питання до кожної частини схеми, і навіть короткі відповіді. Повертатися до цієї схеми необхідно не один раз, особливо на початку вивчення нових тем.

Шляхом багаторазового промовляння досягається ефект чіткого розуміння основних процесів і тенденцій в історичному розвитку 19 століття.

 Б) Під час пояснення нового матеріалу.

1. На уроці "Революція 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії та український національний визвольний рух" робота над схемою будується наступним чином:

· Спочатку вчитель показує всю схему і пропонує учням зачитати її зміст;

· Потім він закриває картонними картками всі складові схеми, залишаючи відкритою тільки тему уроку;

· Поступово, під час пояснення матеріалу, в логічній послідовності вчитель відкриває частини схеми;

· Учні обов'язково повинні робити записи в зошиті, фактично переносити схему;

· У кінці роботи вчитель пропонує назвати основні моменти, які розглядалися, а потім, знову поетапно відкриває складові схеми на екрані.

2. На дошці на початку уроку вчитель малює шаблон схеми. Далі він буде пояснювати новий матеріал, а учні після закінчення кожної змістовної частини, повинні підібрати ключові слова і вписати їх в шаблон схеми. Цей прийом можна використовувати на уроці "український національний визвольний рух наприкінці XVIII ст. В першій половині XIX ст."

В)  Під час роботи на уроці

1. Викладаючи тему "Соціально-політичне життя в 2 половині. 19 століття" учні одержують завдання доробити схему, частина якої вже складено вчителем. Міні-групи отримують завдання скласти свою схему з певного питання. Потім, вони захищають біля дошки результати роботи.

 Г) Під час контролю засвоєння матеріалу

 1. Учень біля дошки переказує матеріал за структурно-логічною схемою;

2. Два учні біля дошки складають схему і "проговорюють" її.

3. Письмове опитування всього класу. Завдання: за 10 хв. коротко, пов'язане переказати зміст схеми, не створюючи графічної моделі.

4. Учням роздаються картки з "деформованими" логічно-структурними схемами. Завдання: виправити помилки.

5. Учні отримують шаблон структурно-логічної схеми або блок-таблиці з певними темами, і повинні записати їх.

Таким чином, запропонована методика роботи з блок-схемами допомагає:

а) учням зрозуміти логічний взаємопов'язаний процес подій та історичних процесів;

б) вчителя і учня скласти чітку і коротку схему уроку;

в) зберегти час учителя на пошук і розробку проблемних та індивідуальних завдань відповідно до рівня підготовки класу.

г) у роботі над матеріалами, термінами і необхідними вміннями учнів, які містяться в програмі;

д) сприяє виробленню в учнів навичок, таких пізнавальних операцій історичного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація;

е) чітко будувати розповідь, аргументовано захищати свої думки, логічно викладати великі блоки інформації.

Таким чином, використання блок-таблиць і структурно-логічних схем, дозволить учневі логічно осмислити інформацію, отриману від викладача. Узагальнюючи інформацію з приводу старшої школи, необхідно відзначити, що такі інноваційні способи навчання як використання блок-таблиць, є актуальними для старшокласників. 

Пам'ятки  для роботи на уроці історії.

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

             Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

             Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

             Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

             Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

 - коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

 - де вони проходили;

 - за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

 - який розвиток вони отримали надалі;

 -  яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

 -  яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

-   який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

 -  випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

 -  які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Схема аналізу подій

(з хронологічної точки зору локалізація подій у часі)коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили)

 * на який період історії людства вони припадають;

 * як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

 * як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

 * складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Визначення місця історичних подій у просторі

(використання карти як історичного джерела)

* правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

 * запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

* навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

 * зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

 * працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

 * на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Схема аналізу історичного документу

             Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

 * Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

 * Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

 * Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

 * Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

 * Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

 * Якими мотивами керувався автор документу?

 * Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

Схема характеристики історичної особи

(складання історичного портрету)

* Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

 * Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

 * Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

 * Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

 * У чому значення діяльності цієї особистості.

 * Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

* читання мовчки або вголос;

 * виписування дат;

 * складання хронологічних таблиць;

 * робота з термінами, географічними назвами, висновками;

 * виписування імен історичних персоналій;

* відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

* формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

 * складання плану чи тез.

Складання плану 

 * Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.

 * Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

 * Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

 * 3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

 * Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

 * Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.

 * 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

 * Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Конспектування

Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

 * Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

 * Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

 * Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

 * Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

 * Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Узагальнення

 Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

 * Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

 * Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

 * Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

 * Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.

 * Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння

         Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

 * засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

 * виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

 * чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

 * порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;

 * стисле узагальнення та його запис.

  Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.

Як скласти хронологічну таблицю

 1. Уважно читаємо текст, виписуємо дати всіх подій, що згадуються в даному тексті.

 2. Розставляємо всі події за хронологічним порядком, тобто, першою ставимо подію, що відбулася раніше за всі, друга подія пізніше і так далі. Останньою у списку має бути зазначена подія, що відбулася пізніше за всі. Таблиця матиме такий вигляд:

Дата події                                                      Зміст події

1.      

2.      

3.

3. Хронологічні рамки події – це період від початку здійснення до завершення події (її початок і кінець). Грецьке слово «хронос» в перекладі означає «час».

4. Співвіднести історичні події – це означає порівняти їх за часом: яка з них почалася або закінчилася раніше або вони відбувалися одночасно.

Як оцінити значення історичної події або явища

1. Визначаємо наслідки оцінюваної історичної події (явища):

• що змінилося в житті народу, держави, в історії якого відбулася дана подія (явище)?

• що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших на-родів і держав у результаті здійснення даної події (явища)?

2. Визначаємо роль цих змін:

• що змінилося в житті народу, держави, в історії якого відбулася дана подія (явище), у кращий бік (позитивні зміни), а що - у гірший (негативні зміни)?

• що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших народів і держав у результаті здійснення даної події (явища) в кращий і гірший бік (позитивні і негативні зміни)?

3. Підсумком роботи має стати висновок - узагальнення отриманих результатів.

Узагальнення - це об'єднання словом або реченням найважливіших ознак історичних подій або явищ.

Позитивні зміни можна об’єднати словом «прогресивні» (прогрес - це рух уперед, від низького до більш удосконаленого стану).

Негативні зміни можна об'єднати словом «відставання», «гальмування розвитку».

Отже, у висновку варто висвітлити:

• чи була дана історична подія прогресивною чи гальмувала розвиток суспільства, народу, держави;

• подія (явище) може мати суперечливе історичне значення: відігравати як позитивну, так і негативну роль (у залежності від того, стосовно чого розглядати події (явища). 

Як встановити причинно-наслідкові зв'язки при аналізі та оцінці історичних фактів і подій.

Значення:

• Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки при аналізі навчального матеріалу - це показник розвиненості вашого історичного мислення.

• Крім того, це уміння сприяє розвитку системного мислення, тобто ви будете мати знання не окремих історичних епізодів, а представляти в цілому історичний процес, події, явища.

• Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами в рамках теми дає можливість одержати оцінку 8 балів і вище.

• Без даного уміння неможливо дати правильну характеристику історичній події (причина, наслідок, значення). Якщо ви змо-жете зробити це самостійно, застосувавши уміння встановлю-вати причинно-наслідкові зв'язки, то одержите оцінку високого рівня - 10 - 12 балів.

1. Кожна історична подія, явище, процес є наслідком якої-небудь причини.

Причина > Наслідок

2. Наслідок одночасно може бути причиною іншого наслідку і так далі.

Схема 1.

Причина 1 > Наслідок 1 = Причина 2 > Наслідок 2 = Причина 3 > Наслідок 3