ГОЛОВНА

 

Персональний педагогічний досвід на тему: "Формування хронологічної компетентності в здобувачів освіти на уроках історії України"

І. Базова модель досвіду. Сучасна школа – це, насамперед, школа з компетентнісно-орієнтованим навчанням. Основна мета такого навчання постає в наданні допомоги дитині в самостійній діяльності, спрямованій на вирішення поставлених завдань. Тому сучасний державний стандарт нової української школи виокремив громадську та історичну освітню галузь, як одну із тих, що допомагають формувати необхідні компетентності в учнів під час  опанування навчальних предметів. Навчальний предмет «Історія України» може виступити в ролі чинника, який сприятиме формуванню різних  компетентностей.

Шкільна програма спрямована на набуття учнями різних компетентностей в результаті навчальної діяльності. Дослідники виділяють такі класи компетентностей: а) ключові, б) міжпредметні, в) предметні.

Звернемо увагу на мету предметної компетентності, яка полягає у формуванні умінь та навичок, які б допомагали вирішувати проблеми, аналізувати та діяти відповідно до здібностей учня, задовольняючи свої соціальні потреби. Маючи добре розвинені предметні компетентності, школярі із впевненістю можуть застосовувати їх у навчальній діяльності та повсякденному житті.

 Предметні компетентності формуються в залежності від специфіки предмету. Предметна компетентність на уроках історії проявляється у здатності учня самостійно осмислювати історичні та культурні процеси на території України в контексті світової історії. На уроках історії в дітей формується почуття ґідності та риси відповідального громадянина, соціально адаптованої особистості.

Серед предметних компетентностей сучасною історичною наукою виділено хронологічну (уміння зіставляти події з явищами, орієнтуватися в періодизації, розглядати явища в процесі розвитку та в певних умовах); просторову (учень зможе співвідносити явище з географічним розташуванням, вміти користуватися картою); інформаційну (учень вчиться критично мислити та аналізувати історичні документи, синхронізувати різні схеми); логічну (учень використовує поняття, визначає спільне та відмінне, робить висновки).

З огляду на вищесказане, актуальним є дослідження умов формування в дітей хронологічної компетентності на уроках історії України. Адже на жодному з уроків не встановлюється часовий простір, не співвідносяться дати з подіями і тим паче не вказуються епохи. Саме хронологічна компетентність, як ніяка інша, надає можливість дітям визначати місце і час тих чи інших подій, процесів, аналізувати та синхронізувати їх, робити висновки, а це у свою чергу, допомагає в подальшому самостійно, спираючись на досвід та знання, приймати важливі рішення та відповідати за свої вчинки.

Перспективність роботи полягає в подальшому досліджені методики та практичних навичок розвитку хронологічного мислення школярів, які забезпечать формування хронологічної компетентності, що на даний момент ще недостатньо розкрито в наукових та методичних публікаціях.

Метою роботи є дослідження компетентнісно-орієнтованих методик навчання історії в школі та розроблення методичних рекомендацій для вивчення хронології на уроках історії як засобу формування хронологічної компетентності.

Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням таких завдань:

· забезпечення переходу від принципу «накопичення великого обсягу знань за допомогою репродуктивної пам’яті», до принципів «використання ресурсів мимовільної пам’яті та образного уявлення»;

· створення умов у освітньому середовищі для формування хронологічної компетентності на уроках історії України;

· створення мотивації позитивного ставлення учнів до формування хронологічної компетентності за допомогою вчителя, який за словами Василя Сухомлинського «приходить до учнів з цікавою думкою, запалює його своєю допитливістю, жадобою і ненаситністю пізнання, спонукаючи на кожному уроці порівнювати та зіставляти, аналізувати й узагальнювати, доводити й оцінювати, уявляти й фантазувати»;

· розроблення комплексу завдань та вправ, які сприяють формуванню хронологічної компетентності;

· розроблення методичних рекомендацій щодо впровадження технології формування хронологічної компетентності.

       Теоретичне обґрунтування проблеми. Над даною проблемою в сучасній науці працюють ряд учених. Серед них можемо виділити Варецьку О. В, Маркова А. К., які працювали над дослідженням терміну та значенням поняття компетентності. В результаті їх досліджень ми маємо презентацію компетентностей як поєднання знань, умінь, цінностей, ставлень, які  застосовуються у повсякденному житті.

Інший напрямок представляють С. П. Бондар, А. В. Xуторський, які у своїх працях стверджують, що компетентнісний підхід є вагомим чинником у формуванні особистості учня.

 Напрямок формування хронологічних компетентностей на уроках історії представляють О. І. Пометун, В. В. Власов, Н. М. Гупан, Т. А. Білоцерківець, Г. Г. Яковенко.

Об’єкт дослідження – формування компетентностей на уроках.

Предмет дослідження – процес формування хронологічної компетентності на уроках історії України.

Новизна роботи полягає в наступному:

– вперше розроблено методичні рекомендації для вивчення хронології на уроках історії як засобу формування хронологічної компетентності у вигляді комплексу історичних задач різної складності;

– удосконалено компетентнісно-орієнтовані методики навчання історії в школі, а саме формування хронологічної компетентності шляхом розв’язання історичних задач;

– набули упорядковано подальший розвиток методів формування хронологічної компетентності починаючи від найпростішого і закінчуючи більш складними завданнями.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в розкритті специфіки використання окремих методів формування хронологічної компетентності, за допомогою яких дитина в майбутньому зможе мати свою громадянську позицію, використовувати набуті вміння та не боятися бути собою.

Умови, у яких створювався досвід. Сучасна освіта вимагає від учня бути активним учасником навчального процесу. Але ми спостерігаємо зниження учнівської мотивації до навчання. Тому для покращення ситуації необхідно створити сприятливі умови для навчання, знайти можливість зацікавити школяра своїм предметом. Для цього слід почати з емоційного фону, де кожен учень стає безпосереднім учасником навчального процесу, бере участь в обговоренні проблеми уроку, не боїться висловлювати свою думку, пропонує свої варіанти вирішення проблеми.

На своїх уроках я приділяю увагу створенню позитивної атмосфери для налаштування роботи з хронологічними завданнями. Для цього використовую відеоролики відповідної тематики, прийоми «Асоціативний кущ», «Скарбничка мудрості», «Розгадай Q-код».

Для роботи над формуванням хронологічної компетентності використовую різні вправи, а саме: хронологічні задачі та рівняння, складання стрічки часу, заповнення порівняльної таблиці, хронологічної таблиці, синхронізованої таблиці, завдання на співвідношення дати з подією, створення причинно - наслідкового ланцюга.

 Простота й доступність застосування методів та прийомів при формуванні хронологічної компетентності не вимагають додаткових витрат на матеріальне забезпечення, і це дає можливість повсякденно застосовувати їх на уроках історії України. Для роботи із завданнями щодо формування хронологічних компетентностей дітям не потрібно спеціальних навичок, достатньо вміння працювати з джерелом інформації (підручник, статті, документи тощо). Інтерес до  роботи на уроці з’являється в процесі самої роботи, адже іноді діти відкривають для себе щось раніше невідоме, і тоді проявляється цікавість: «А як це було? А що було далі? А чи не було це в інших країнах?» Далі починається дискусія, обговорення, пошук інформації, презентація своєї роботи. Маючи позитивний результат своєї роботи, діти отримують задоволення від власних досягнень, що спонукає до розвитку творчого потенціалу кожного учня.

Результатами моєї роботи в процесі формування хронологічної компетентності  на уроках історії України є постійні відкриття прихованого творчого потенціалу учня. Мої учні, працюючи з різними вправами на формування хронологічної компетентності, стають активними, розкутими, проявляють творчу ініціативу, не бояться пропонувати власні ідеї, презентують свої роботи, стають впевненими, мають свою громадянську позицію.

Моніторинг якості навченості учнів виявив, що в класах 7-Б та 8-Б, в яких освітній процес здійснювався з використанням методів формування хронологічної компетентності, середній бал учнів зріс з 6.3 в 7-Б класі та 7.1 балів у 8-Б класі (2018 - 2019 н.р. І четверть) до 7.5 у 7-Б класі та 8.0 у 8-Б класі (2019 - 2020 н. р. І четверть)

ІІ. Інформаційно - педагогічна модель

Сутність досвіду та його технологія. Одним із результатів навчальної діяльності учнів має бути набуття особистістю компетентностей. Дослідники виділяють такі класи компетентностей: а) ключові – ті, що стосуються спільного освітнього процесу; б) міжпредметні – ті, що стосуються певних навчальних предметів; в) предметні – ті, що стосуються конкретного навчального предмета [Білоцерківець, 2014].

Мета предметної компетентності полягає у формуванні умінь та навичок, які б допомагали вирішувати проблеми, аналізувати та діяти відповідно до здібностей учня, задовольняючи свої соціальні потреби. Маючи добре розвинені предметні компетентності, школярі із впевненістю можуть застосовувати їх у навчальній діяльності та повсякденному житті.

 Предметні компетентності формуються в залежності від специфіки предмета. Предметна компетентність на уроках історії проявляється в здатності учня самостійно осмислювати історичні та культурні процеси на території України в контексті світової історії [Пометун, 2014]. На уроках історії в дітей формується почуття гідності та риси відповідального громадянина, соціально адаптованої особистості.

Українські вчені виділяють наступні предметні компетентності з історії [Пометун, 2006] (рис. 1):

  Рис. 1 – Предметні компетентності з історії

 

Під час формування хронологічної компетентності важливим компонентом є відтворення в уяві учня послідовності подій, уміння орієнтуватися вних, аналізувати процеси та створювати характеристики явищам чи історичним діячам [Пометун, 2014].   

Отже, вміння володіти хронологічною компетентністю дасть змогу здобувачам освіти визначати місце і час тих чи інших подій, процесів, аналізувати та синхронізувати події, робити висновки, а це в свою чергу дасть можливість у подальшому самостійно, спираючись на досвід та знання, приймати важливі рішення та відповідати за свої вчинки.

Історія – це наука, яка вивчає події в просторі та часі від найдавніших часів до сьогодення. Локалізація подій у часі – комплекс специфічних умінь учнів, які передбачають:

·        визначеність тривалості й послідовності подій;

·        співставлення історичних подій між собою;

·        співставлення процесів з певним періодом історії;

·        співставлення однотипних процесів вітчизняної історії та всесвітньої історії;

·        складання хронологічних та синхроністичних таблиць.

Формувати хронологічні вміння пропоную послідовно, починаючи з п’ятого класу, поступово ускладнюючи завдання. Уже з п’ятого класу на уроці історії учитель повинен орієнтувати учнів на застосування навичок, які знадобляться в повсякденному житті. На перших уроках історії у нагоді стануть елементарні навички: визначати рік та дату якоїсь події, співвідносити рік зі століттям, встановлювати, як давно відбулася та чи інша подія. Це і стане першим кроком до оволодіння хронологічною компетентністю.

Приклад:

988 рік – X століття;

1240 рік – XIII століття;

1991 рік – XX століття.

З кожним роком навчання, завдання з хронології ускладнюються та стають більш різноманітними. Другим кроком у виконанні вправ на формування хронологічної компетентності є робота зі стрічкою часу, тобто визначення часу події (рис. 2).

 

Приклад:

1654 рік – підписання Березневих статей;

1616 рік – морський похід Коношевича-Сагайдачного, який зруйнував Кафу;

1709 рік – битва під Полтавою.

Рис. 2 – Приклад стрічки часу

 

Важливим вмінням у формуванні хронологічної компетентності є визначення подібних процесів у різних країнах і синхронізація їх. Це буде третім кроком, який в процесі роботи дасть змогу дітям робити висновки та аналізувати подібні явища в різних країнах.

Четвертий, не менш важливий, крок, на мою думку, вміння встановлювати причинно-наслідковий ланцюг подій. Школярі при цьому можуть визначати як подію, так і причину та наслідки (рис.3).

Рис. 3 – Приклад встановлення причинно-наслідкового ланцюга подій

 

П’ятим кроком буде вміння співвідносити історичні факти з періодом, явищем або процесом.  Такі вправи можна виконувати, якщо школярі знають особливості періоду, що дає можливість аналізувати, синхронізувати та узагальнювати факти, прослідковуючи зв'язок з попередніми історичними подіями.

Робота з набуття учнями предметних компетентностей триває протягом всього навчання в школі. З кожним роком завдання стають складнішими та різноманітними. Зусилля вчителя під час роботи з дітьми повинні бути спрямовані на формування уміння розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно в історичних умовах певного часу; зіставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

Розробляючи конспект уроку, вчитель має розуміти, що вивчення хронології повинно пояснювати послідовність та причину подій. Тому важливо, щоб учні запам’ятовували дати, розуміючи їх. Для цього можливе використання різноманітних хронологічних таблиць. Це буде шостий крок у формуванні хронологічних уявлень школярів.

Важливим елементом формування хронологічної компетентності під час вивчення історії України є вміння складати хронологічні таблиці, які розуміються як засіб умовної наочності та спосіб письмової фіксації послідовності історичних подій, явищ, процесів. Хронологічні таблиці використовуються для формування уявлень про послідовність і тривалість історичних подій, явищ, процесів; осмислення та систематизації знань дат та події.

Учні старших класів, використовуючи набуті знання і вміння, можуть складати різні хронологічні таблиці. Зведені таблиці – це найпростіший спосіб узагальнювати дати та події. Такі таблиці створюються в дві колонки (табл. 1).

 

 

 

 

Таблиця 1 – Приклад зведеної таблиці

Дата	Подія
1861 рік	Відміна кріпосного права в Російській імперії

 

Різновидами хронологічних таблиць можуть буди вправи на співвіднесеність дати з подією, історичним діячем, пам’яткою культури тощо.

Приклад:

1489 – битва під Оршею;

1514 – Кревська унія;

1410 – перша згадка про козаків;

1385 – Грюнвальдська битва.

      Приклад: вправи на співвіднесеність дати з подією

 

А) 1660 р	А	2	1)           Б. Хмельницький
Б) 1654 р.	Б	1	2)           Ю. Хмельницький
В) 1665 р.	В	4	3)           П. Дорошенко
Г)1669 р.	Г	3	4)           І. Брюховецький

 

Таблиці, які дають змогу систематизувати дати, події та процеси окремих тем з історії називаються тематичні [Пометун, 2014]. Створення таких таблиць дає учню можливість отримати більш глибокі знання про певні історичні процеси, дати їм оцінку, проаналізувати їх значення [Пометун, 2014]. Такі таблиці мають розширений формат (табл. 2). Наприклад:

 

Таблиця 2 – Приклад тематичної таблиці

«Культура України кінця 18 - першої половини 19 століття»
Галузь культури	Прізвища діячів	Місце, де створено витвір мистецтва	Витвір мистецтва
Театр	Г. Квітка-Основяненко	Харків	«Сватання на Гончарівці»

 

Ще одним різновидом таблиць є синхронізовані таблиці, які можна використовувати, починаючи з дев’ятого класу, при порівнянні однакових процесів в Україні та інших країнах (табл. 3).

 

Таблиця 3 – Приклад синхронізованої таблиці

«Київська Русь та Галицько-Волинська держава»
Питання для порівняння	Київська Русь	Галицько-Волинська держава
Політика
Соціально-економічне життя
Міжнародні справи

 

Сьомим кроком є виконання хронологічних задач. Використання таких задач є прийомом навчання, узагальнення та контролю набутих знань школярів.

 

Приклад:

Задача: До дати, коли королева Ядвіга вигнала з Галичини угорських правителів, додати дату підписання Кревської унії та відняти дату Грюнвальдської битви, ми отримаємо ще одну важливу подію. Що це за подія?

Відповідь: 1387+1385-1410=1362 (Битва на р. Сині Води).

     Приклад:

Задача: Якщо від дати коли Д. Галицький заволодів Галичем відняти дату об’єднання Галицького та Волинського князівств, а потім додати  рік коли у Галичі сів угорський король, то отримаємо рік прийняття Д. Галицьким корони від Папи Римського. Коли це сталося?

Відповідь: 1238-1199 +1214=1253 (рік).

 

Інший варіант хронологічних задач – це рівняння, у якому замість букв необхідно вписати відомі дати.

 

Приклад:              

(А-10):4+(Б+8)-В+981=Г

А – Битва під Дорогочином;

Б – Зруйнування Києва монголами;

В – помер Данило Галицький;

Г– наслідок всіх подій.

Розв’язання та відповідь: (1238 - 10) : 4 + (Б+8) – В + 981 = 1272;

Г– перенесення столиці до Львова сином Данила.

 

Приклад: 

Дано: А - Прихід до влади Володимира Мономаха

            Б – Київський престол переходить до рук Мстислава Володимировича

            В — пограбування руських купців, що поверталися з Моравії

             Г— відповідь

Формула:  (В — А) + Б – 9 = Г

Відповідь: Г              

Розв’язання та відповідь: (1129-1130)+1125-9=1132 (Останній рік правління Мстислава)

 

Як різновид хронологічних задач можна використати завдання з пошуку дати, яка захована за числом.

 

Приклад:

Тема: «Національно – визвольна війна Б. Хмельницького»

Дано: Декілька пар цифр: 25,16, 8,18, 22, 5.

Завдання:

1. Необхідно визначити, яка подія сталася в році, що означає суму пар цифр +1560?

2. Дібрати до кожної цифри місяць та рік події, а потім виконати дію додавання.

Зразок відповіді:

Сума чисел – (94 та 1560 дорівнює 1654) – рік укладення українсько – московського міждержавного договору.

25. 01. 1648 р. – Б. Хмельницький оволодів Запорізькою Січчю;

16. 05. 1648 р. – Корсунська битва;

08. 08. 1649 р. – Зборівський договір;

18. 09. 1651 р. – Білоцерківський мирний договір;

22. 05. 1652 р. – Битва під Батогом;

05. 12. 1653 р. – укладення усного договору між татарами та польським королем.

Таким чином, набуття учнями хронологічної компетентності повинно включати сім стадій – кроків, кожен з яких буде сигналізувати перехід на новий рівень розуміння та умінь учнів (рис. 4).

 

Рис. 4 – Стадії набуття учнями хронологічної компетентності під час вивчення історії України

Усі вище розроблені прийоми добре сприятимуть формуванню хронологічної компетентності на уроках історії. Вправи допомагатимуть дітям розуміти навчальний матеріал, логічно розставляти події та явища в історії, встановлювати причинно-наслідковий ланцюг, що сформує вміння застосовувати набуті знання з хронологічної компетентності на практиці.

Практичне впровадження технології формування хронологічної компетентності учнів здійснюю на уроках історії України. При підготовці до уроку я ретельно підбираю технології, що сприятияють формуванню хронологічних навичок. Їх застосування можливе на різних етапах уроку: на етапі актуалізації я використовую технологію «Зоряні дати», «Стрічка часу», «Впізнай століття»; на етапі подачі нового матеріалу учні можуть працювати з хронологічною, зведеною, синхронізованою або тематичною таблицею; на етапі узагальнення здобувачі освіти працюють із створенням цифрових кросвордів, ребусів, розв’язують задачі, рівняння.

Формування хронологічних компетентносте учнів здійснюється не тільки не уроках, а й у позаурочній діяльності, а також в роботі з обдарованою молоддю: підготовці учнів до олімпіад, конкурсів та МАН. Так, протягом 2016-2020 року під час захисту роботи МАН учениці 11 класу вибороли 2 та 1 місце на обласному етапі. У процесі роботи над дослідженням дівчата працювали з архівними документами, переважно зі звітними таблицями консулів Італії та Великої Британії. Для цього їм стали в нагоді навички аналізу статистичних, хронологічних даних та вміння порівнювати різні  періоди та процеси.

Уміння учнів застосовувати хронологічні компетентності в повсякденному житті дало змогу і в інших конкурсах посісти призові місця, а саме: «Сила, мужність, честь» 2017 р. - 2  місце, 2018 р. - 3 місце та «Герої – земляки» - 3 місце на обласному етапі, де важливо було дослідити життя та діяльність наших героїв – земляків, не відхиляючись при цьому від хронологічних меж подій та здійснити аналіз періоду, у якому герої жили.

 Володіння історичними знаннями, оперування даними з різних джерел, порівняльний аналіз періодів з процесами дав можливість відтворити події, які відбувалися в недалекому минулому. Результатом роботи стала участь в міських медіалекторіях: «До Дня народження В. Чорновола», «80 років Запорізькій області», «Депортація та повернення кримських татар».

Відтворення практичного впровадження технології формування хронологічної компетентності відображено в друкованих роботах фахових видань, а також під час участі в Міжнародній конференції, розробці дидактичного матеріалу та методичних рекомендацій щодо застосування технології формування хронологічної компетентності на уроках історії України, які можна знайти на сайті https://sites.google.com/view/sholoiko.

ІІІ. Перспективність подальшої роботи

Організація навчальної діяльності – це непростий процес, який вимагає враховувати потреби і вимоги сучасної системи освіти. У цьому аспекті необхідним є пошук нових шляхів співпраці з учнями як в школі, так і поза її межами. На мою думку, досвід з формування хронологічної компетентності має перспективу на подальше впровадження та може  використовуватися викладачами історії, які зацікавленні в яскравому, нестандартному, гармонійному уроці та подальшому науковому дослідженні технології формування хронологічної компетентності учнів на уроках історії України.

Формування хронологічної компетентності дає можливість переходу від принципу «накопичення великого обсягу знань за допомогою репродуктивної пам’яті», до принципів «використання ресурсів мимовільної пам’яті та образного уявлення». Доцільне поєднання методів і прийомів в процесі формування хронологічної кмпетентності, залучення учнів до різних форм діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяє залученню учнів до активного процесу оволодіння інформацією та самовдосконалення. Це сприяє не тільки зацікавленості учнів історією, а й формує високу громадянську позицію. 

У процесі роботи над темою мною розроблено комплекс завдань та вправ, які допоможуть вчителю з інтересом  формувати хронологічні компетентності учнів під час уроків історії України. Запропоновані методичні рекомендації можуть змінюватися та вдосконалюватися в залежності від бажань та вимог учителя.

Використання вправ для формування хронологічної компетентності представлені в матеріалах досвіду:

-   на особистому сайті вчителя https://sites.google.com/view/sholoiko

-  у тезах «Формування хронолоічної компетентності учнів на уроках під час вивчення історії України» Електронний збірник наукових праць
Запорізького Обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

-  у фаховому виданні «Формування хронолоічної компетентності учнів на уроках під час вивчення історії України» Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету

-  у дидактичному матеріалі «Картки для 7 класу з історії України», апробованому на уроках історії України в 7 класі ЗОШ 20, м. Бердянська

Література

1.            Баханов К. О. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі : монографія / К. Баханов, С. Баханова, О. Барнінець, Н. Вєнцева, О. Гуренко, Д. Десятов, Г. Кашкарьов, В. Мирошниченко, О. Мокрогуз, В. Нищета, А. Федчиняк; за заг. ред. К. Баханова. – Донецьк : ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 520 с.

2.            Білоцерківець Т.А. Історія в датах (формування хронологічної комперентності на уроках історії) /  Т.А. Білоцерківець. – (2014). Електронний ресурс. Режим доступу:  https://www.slideshare.net/ssuser4fe418/ss-46720907

3.            Варецька О.В. "Компетенція" та "компетентність" як ключові поняття сучасної освіти. Електронний ресурс. Режим доступу: https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/varetska_o.v._competense_and_competence_as_the_key_concepts_of_modern_education.pdf

4.            Власов В. Час і течія річки не чекають людину (Перевірка хронологічних умінь у процесі тематичного контролю з історії в основній школі) / В. Власов // Історія в школах України. – 2007. – № 1. – С. 15–24.

5.            Пометун О. І. Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі: методичний посібник /О. І. Пометун, .М. Гупан, В.С. Власов.- К.: ТОВ «КОВІ ПРІТ», 2018. – 208с.

6.            Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи / Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – 2017 р. – 70 с.

7.            Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций [Электронный ресурс] / А. В. Хуторской // Интернет-журнал "Эйдос". – 2005. – 12 декабря – Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/ 2005/ 1212.htm

8.            Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи - [Електронний ресурс] - Міністерство освіти і науки України [Офіційний сайт]- Електронні дані. - Режим доступу до даних : http://mon.gov.ua/activitv/education/zagalna-serednva/ua-sch2016/konczepcziva.html

9.             Педагогічні технології навчання в умовах нової української школи: вектор розвитку В.Ф. Паламарчук, О.В. Барановська. - Український педагогічний журнал 3.

10.        Шляхи підвищення продуктивності викладання історії в середній школі в умовах реформування системи освіти / за заг. ред. О М . Сирцової.- Івано-Франківськ «Симфонія форте», 2017.- 272 с.